Наукова діяльність та суспільно-політичні погляди
М. І. Костомарова
(до 200-річчя від дня народження 1817–1885)

   Микола Костомаров належить до найвидатніших учених середини XIX ст. й до засновників та активних учасників слов'янофільсько-українського київського об'єднання Кирило-Мефодіївського братства, з якого почався самостійний український суспільно-політичний рух. Він був першим ученим Східної Європи, який радикально змінив підхід до роботи історика, поставивши наріжним каменем не опис подій і осіб, а історію народу в його соціокультурній цілісності і єдності найрізноманітніших сфер життя.

Неприборкана Ірина Вільде
1907–1982
(110 років від дня народження української письменниці)

«Щоб увійти в безсмертя,
людина мусить скласти два екзамени:
один перед сучасниками,
другий – перед історією»
(Ірина Вільде)

 
   Життя і творчість Ірини Вільде нерозривно пов’язані з Буковиною та Прикарпаттям. Зі сторони видається, що життєвий шлях письменниці був вдалим і благополучним. Прожила в достатку і пошані до старості, після 1939 року видала більше двадцяти книг, була лауреатом премії ім. Т. Шевченка, депутатом Верховної Ради України, нагороджена орденами Трудового Червоного Прапора, «Знак пошани», «Дружба народів», Почесною Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, очолювала львівське відділення спілки письменників.

25 квітня 2017 року на географічному факультеті відбулася студентська конференція, приурочена до Всесвітнього дня метеоролога – професійного свята синоптиків усіх країн.
   Захід проводився під керівництвом доцента кафедри фізичної географії та методики її навчання Наталії Богданівни Таранової, працівників наукової бібліотеки Зіновії Йосипівни Ірик (завідувач читальними залами) та Ольги Іванівни Шанайди (провідний бібліотекар), а також були запрошені гості – начальник авіаційної метеорологічної станції м. Тернополя Володимир Васильович Кучерка.

Ганна Михайлівна Костів-Гуска –
поетеса за покликом душі
70 років від дня народження української письменниці, перекладачки, громадсько-політичної діячки,
члена Національної Спілки письменників України

Роки – за вітром. Знову молода.
Дарує квітень дні мені на щастя.
Така дзвінка, легка моя хода,
Життя лиш починаю: чи удасться?
Г. Костів-Гуска

Патріотичне виховання студентської молоді –

вимога сьогодення

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.
В. О. Сухомлинський

  Враховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції. Навчальний повинен стати для кожної особистості осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.
   Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система патріотичного виховання.

ГЕРОЇЧНІ СТОРІНКИ УКРАЇНСЬКОЇ РЕВОЛЮЦІЇ

1917–1921 РР.
(100 років від початку подій)

«Було б помилково говорити про поразку Української революції. Вона не досягла своєї остаточної мети, але вона внутрішньо переродила суспільство України, вона створила Україну як модерну політичну націю. На цьому фундаменті з цього часу розвивається все дальше українське життя».
                   / Іван Лисяк-Рудницький /

   2017 рік проголошено Роком Української революції 1917–1921 рр. Президент України Петро Порошенко підписав Указ, згідно з яким одним із пріоритетів діяльності органів державної влади протягом 2017–2021 рр. визначено вшанування пам’яті учасників подій Української революції початку ХХ ст.