24 березня у читальному залі філологічної літератури та видань іноземними мовами відбувся захід, присвячений лауреату Шевченківської премії – Івану Малковичу.

«Ну що б, здавалося, слова…»

   21 березня 2017 року у читальному залі філологічної літератури та видань іноземними мовами ТНПУ ім. В. Гнатюка відбулась міжкультурна літературно-музична композиція «Ну що б, здавалося, слова…», приурочена до дня пам’яті Т. Г. Шевченка.

Іван Антонович Малкович – поет «нової хвилі».

    20 лютого 2017 року Національну премію України ім. Т. Г. Шевченка з літератури було присуджено поету, письменнику й видавцю Івану Малковичу за книгу віршів «Подорожник з новими віршами».

   Шанувальники поезії Івана Малковича віддавна знають його як одного з чільних сучасних поетів. Лірика Івана Малковича з роками стає все більш афористичною та художньо досконалою. Його ліричні герої – мудрі й тонкі натури, які усвідомлюють, наскільки нетривкий наш світ, а тому глибоко вірять у Бога і в те, що в кожній особі закладено дуже багато хорошого, світлого – і тільки розвиваючи кращі людські риси, ми порятуємо планету від катастрофи.

«Життя, віддане мистецтву»
(до 175-річчя від дня народження Лисенка Миколи Віталійовича – українського композитора, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору і громадського діяча)

«Я собі не давав падати
і не попустю нікому,
щоб мене був збив з мого пуття,
з того шляху, яким я простую».

(М. Лисенко)

   В історії кожної з галузей української культури можна знайти постать, яка б символізувала в ній певні епохи. Безперечно, в музиці такою постаттю й донині залишається фундатор національної композиторської школи Микола Віталійович Лисенко.

ПОЕЗІЄ,  РОЗРАДО ОДИНОКА,
ТОВАРИШКО НЕЗРАДЛИВА СЕРДЕЧНА!
                                                (Богдан Лепкий)
(До Всесвітнього Дня поезії)

Ми не змогли дати міліонам у руки хліба,
не могли тисяч і соток тисяч охоронити від
нужди, від еміграції, від визиску, від змарнування сил.
У нас був тільки один знаряд – живе рідне слово.
І можемо сказати собі, що ми не змарнували його,
не закопали в землю, але чесно і совісно вжили на велике діло.
Іван Франко.

Андрагогіка в системі сучасного людинознавства

    Сучасна система неперервної освіти, основною ланкою якої є освіта дорослої людини, зумовлена постійними змінами у змісті і характері праці; динамічним накопиченням знань в усіх сферах науки, техніки і культури; перебудовою суспільного життя, розвитком його демократичних засад, широким залученням людини до системи громадського і виробничого управління.