logo1 1

ГНАТЮКУ - 150

 

Кожного ранку йдемо повз погруддя
Людини визначної – Гнатюка.
Душею він тяжів до простолюддя
У статусі фольклору збирача.

 

Цікавився Гнатюк народознавством
Із років п’ять. Казками, зокрема.
Чужим для нього було марнославство,
Хоч це тепер й в той час – не дивина.

 

Про Гнатюка роботу титанічну
Багато свідчать томників та праць.
Вивчаючи історію етнічну,
Прославивсь в Україні як збирач

 

Скарбів, перлин народних в пісні й слові,
Легенді, казці, загадці та грі…
Тернопільщина вдячна Гнатюкові
За те, що народивсь на цій землі,

 

Яку возніс діяльністю своєю!
Підніс народну творчість до вершин
Таких, що світ захоплюється нею!
Гнатюк – Землі Тернопільської Син!!!

 

Ім’я Людини мудрої цієї
Наш славний носить виш – ТНПУ!
Люди, що несуть світло, – Прометеї!
Ця місія належить й Гнатюку.

Повз постамент проходим вже роками.
Та чи звертав увагу хтось на те,
Як науковець бережно руками
Всю спадщину духовну береже?!

 

Бронзові руки КНИГУ обіймають,
Де зібрано народні надбання.
А пильні очі світу промовляють:
– Живіть по правді й мудрості, як я!

 

На жаль, прожити довелося мало.
55 відведено всього.
У жовтні Володимира не стало.
Дощем осіннім плакало село.

 

Прощався Львів. У телеграмах світу
Надходили родині співчуття.
Потім дорогу, пам’яттю зігріту,
У Велеснів протопчуть, до села,

 

В якому наш куратор народився.
Як фольклорист й етнограф формувавсь.
ЛЮДИНОЮ спочатку БУТИ вчився.
І НЕЮ в людській пам’яті зоставсь!!!

Ірик Зеновія

 


ДЕ Є НАРОД І ПІСНЯ

Ковельська Ольга

Він жив і у своїм житті
Творив славетну епопею,
Збираючи вночі і вдень
Безціннії народні перли.
Він знав, що тільки завдяки
Збереженню традицій,
Зуміє нація пройти
Крізь років блискавиці.
Тому він укладав скарбницю,
Куди лягали таємниці
Народних поколінь.
Вони відображали біль
І радість люду від життя,
Добру пораду, каяття...
Вони нестримно пульсували,
Народу жити помагали,
Єднаючи його коріння
З високим в піднебессі гіллям
Єдиного буття Вкраїни.
Він прагнув зберегти зернину,
Яка несла в собі ідею
Буттєвості, життя народу. 
 Історію та дух свободи
На рідній батьківській землі.
Він прагнув донести з імли
До свіжого простору краю
Живеє слово, думку вдалу,
Які би щиро, нелукаво
Збудили пам’ять.
І постала б у хаті отчій своя правда,
А сила й воля простолюду
Піднесли б дух всього народу.
Від витоків минулих днів
І до сьогоднішніх часів
Єдиний би постав ланцюг,
Де українська щира пісня
Забула би про всі облизні,
А над колоссям золотистим
Лилася б щиро та іскристо
Народна дума, рідне слово, —
Ось була мрія Гнатюкова.
Тож хай не затиха ніколи
Вкраїнська пісня, вкраїнське слово.
Історія знаходить місце,
Де є народ живий і пісня.

 ХАТА ГНАТЮКА

Роман Лубківський

Повнозвуким добровесним громом
Червень переповнився тугий.
Уклонімось дорогим хоромам —
Гнатюковій хаті дорогій.
У копальнях вселюдської мислі
День і ніч гримить міцний джаган.
Заяріли,
Зайнялись,
Заблистіли
Дух його,
Ясний його талан.
Оживає в серці й на папері
Вічна шана, вічності рука,
Щоб нарозтвір отворила двері
До скарбниці — хати Гнатюка.


 На урочистому відкритті музею В. Гнатюка у Велеснові Монастириського району.


ШУКАЧЕВІ ПЕРЛИН

Петро Тимочко

Житейське море диво-голосами
шумить здавен обабіч берегів,
Дніпро-Славутич повниться піснями,
м’якою грою, співом кобзарів.

Красою жив наш мудрий люд віками, —
орати поле і співати вмів,
творив красу душею і руками,
щоб не забракло й правнукам скарбів.

Та ж не забудьмо і вклонімось нині
подвижнику невтомному, людині,
що поринала в глибину морську,

аби для нас ці райдужні карати,
ці дивні перли винести й зібрати, —
вклонімось, добрі люди, Гнатюку!

08.05.1996

.

Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Всеукраїнські ресурси

Світові бази даних

Наукометрія

Бібліотеки України

  Copyright Right 2015 ---. 

All Rights Reserved.

beylikdüzü escort beylikdüzü escort escort seks hikayesi beylikdüzü escort beylikdüzü escort beylikdüzü escort izmit escort escort bayan istanbul escort esenyurt escort esenyurt escort porno izle beylikdüzü escort beylikdüzü escort beylikdüzü escort