Петро Могила – провідник духовності в Україні
(до 440 р. від дня народження українського церковного і освітнього діяча )

Петро Могила – політичний, церковний і освітній діяч України, митрополит Київський і Галицький. Він був відданим і невтомним борцем за торжество православ’я в складних історичних обставинах в Україні в XVII столітті.

  Майбутній Київський митрополит Петро Могила народився 10 січня 1574 року. Він походив зі старовинного молдавського роду Могил і був третім сином Симеона Могили, молдавського господаря (князя).
  Початкову і середню освіту Петро Могила отримав від учителів Львівської братської школи. Після цього Петро Могила здобував вищу освіту в університетах Західній Європі. Він добре знав грецьку та латинську мови.
  При дворі польського гетьмана Станіслава Жолкевського молодий Петро Могила вивчав військове мистецтво.
  У 1625 році він приймає чернечий постриг у Києво-Печерському монастирі. На той час Києво-Печерська обитель виступала головною опорою православ’я в Україні. Для Петра Могили монастир став тим благодатним місцем, де могли вивершитися і зміцнитися його мрії й надії, які згодом втілюватимуться в життя на церковно-просвітницькій ниві діяльності за часів митрополитства. У 1627 році, після смерті архімандрита Лаври Захарії Копистенського, за згодою митрополита Іова, архімандритом було обрано тридцятирічного Петра Могилу, який ще на той час навіть не мав духовного сану.
  Добре усвідомлюючи роль книги, друкованого слова, праведник докладав усіх зусиль, щоб за час його архімандритства Києво-Печерська друкарня посіла визначне місце як серед інших друкарень України та Білорусії, так і в суспільному житті загалом. За п’ять з половиною років його настоятельства з лаврської друкарні вийшло 15 назв видань. Серед них були і книги самого Петра Могили – як авторські, так і перекладні.
Він почав свою культурно-просвітницьку діяльність у Церкві виданням книг на базі Печерської друкарні та заснуванням школи у Києво-Печерській лаврі восени 1631 року. Він зібрав талановитих молодих людей і послав їх за кордон учитися на його кошти; потім вони стали високопрофесійними викладачами Могилянської школи.
Петро Могила як архімандрит поновив Успенський собор, печери, побудував у Голосієвому під Києвом монастир, а також притулок для жебраків; і все це – на свої власні кошти.
  Митрополит київський Ісайя Копінський був визнаний позбавленим сану, а на його місце був вибраний П. Могила із збереженням лаврського архимандритства. "Деградування" Копінського і присвячення П. Могили відбулося у Львові (1633) і було здійснене Львівським єпископом як екзархом Константинопольського патріарха.
Потім Петро Могила відправився до Києва, де його при в`їзді зустріли двома відомими панегіриками – від лаврської братії і братської школи. Петро приступив до відбирання від уніатів монастирів і церков, зокрема Софійського собору і Видубецького монастиря. Старовинну церкву Св. Володимира Спаса на Берестові він відновив і облаштував, а також церкву Трьох Святителів, яку віддав братському монастирю. У 1635 р. відриті були і очищені від розвалин залишки Десятинної церкви.
  Засоби для впорядкування церков і монастирів Петро Могила брав звідусіль: від лаври, зі свого особистого майна, з пожертвувань благочестивих людей, нарешті, звертався за допомогою і до московського царя. Особливу увагу звернув Петро Могила на Києво-Братську, звану Могилянською, школу. Викладацький персонал був при Петрові Могилі на висоті свого покликання; професори, перед тим, як приступати до викладання, посилалися для навчання за кордон.
  Петро Могила залишив майже 20 творів церковно-теологічного, полемічного, просвітницького, філософського та моралізаторського характеру. Він автор книг «Євангеліє» (1616), «Анфологіон» (1636), «Евхологіон» (1646) та ін.
  Помер Петро Могила 1 (11 січня) 1647 року. На посаді митрополита він прослужив всього чотирнадцять років. 3(19) березня 1647 року тіло покійного, згідно з його волею, було перенесено й покладено у Великій церкві Києво-Печерської лаври. У 1996 році Петро Могила був першим, кого канонізували у святі Українські Православні Церкви усіх конфесій.

Бібліографічний огляд літератури

	Могила, П.  Спокуса лакомством ; Вигнання диявола ; Лядська омана ; Страшний уніатський владика ; Про ченця, що бажав уподібнитися Ісааку та Іову / П. Могила // Чорт зна що : Мітольогія / упоряд., редаг., пер. Ю. Винничук. – Львів : ЛА "Піраміда", 2004. – С. 132–139.   Ця книга є унікальною антологією, яка присвячена найпопулярнішому персонажеві української мітольогії – чортові. Тут представлені твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, підступна, а інколи кумедна, добродушна істота. Сюди увійшли середньовічні апокрифи та житія святих, моторошні оповіді отців церкви. Серед них є і твори Петра Могили.
	Номоканон / фотопередрук О.Горбача. – 3-тє вид. Митрополита Петра Могили – Рим, 1989. – 206 с.   Це третє київське видання підготував тодішній архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила.   Він додав ширшу передмову з тлумаченнями для духовника про його відповідальне завдання й про види гріхів. Текст подано церковнослов’янською мовою.
	Петро Могила церковний і освітній діяч, письменник, митрополит Київський і Галицький, засновник Києво-Могилянської академії // Сто найвідоміших українців / авт.: М. Гнатюк, Л. Громовенко, О. Ламонова та ін. – 2-ге вид., випр. і доп. – К. : Орфей, 2002. – С. 95–102.   Короткий біографічний нарис присвячений видатній постаті в історії України – Петру Могилі. Він належить до тих людей, чиї імена символізують відродження нації. Петро Могила був засновником Києво-Могилянської академії, а також важливу роль відіграв у відновленні православного богослов’я.
	Могила, П.  На старожитний герб Максиміліана Бжозовського ; Читача до Касіяна... / П. Могила // Українська поезія XVII ст. (перша половина) : антологія / [упоряд. В. В. Яременко]. – К. : Рад. письменник, 1988. – С. 296–298. – (Б-ка поета).   У збірці представлені імена тих, чия поетична спадщина визначає обличчя і характер української поезії першої половини XVII століття. Серед найталановитіших поетів – Петро Могила, твори якого ввійшли до цього видання.
	Евхологіон або требник Митрополита Петра Могили : праці богословського факультету / фотопередрук О. Горбача. – Рим, 1988. – 1677 с.   Це книга текстів церковних служб і порядку проведення молитов і таїнств — так званих "треб". "Требник" Могили став першим подібним виданням у східнослов'янському православному світі. У "Требнику" не лише містився виклад молитов і обрядів, але й давалось їхнє літургічне і канонічне роз'яснення. Текст подано церковнослов’янською мовою.
	Нічик, В. М.  Петро Могила в духовній історії України / В. М. Нічик. – К. : Укр. центр духовної культури, 1997. – 328 с.   Книга написана на основі вперше здійсненого систематичного прочитання та світоглядно-культурологічного аналізу всіх відомих творів, пов’язаних з іменем Петра Могили, архімандрита, митрополита, засновника Києво-Могилянської академії.   Ці твори, так само як і діяльність Петра Могили були спрямовані на духовне об’єднання всіх станів, конфесій і етнічних груп України.
	Жуковський, А.  Петро Могила й питання єдності церков / А. Жуковський. – К. : Мистецтво, 1997. – 304 с.   На сторінках цієї книги Петро Могила постає як видатний церковний діяч, творець першої в усій Східній Європі вищої школи – Києво-Могилянської академії, меценат української культури, письменник і провідник, організатор друкарства і будівничий храмів.
	Папакін, Г.  Просвітитель і реформатор Петро Могила (1596–1647) / Г. Папакін // Визначні особистості в історії України. – К. : Ред. загальнопед. газ., 2004. – Ч. 1. – С. 51–54.   Нарис присвячений українському просвітителю і реформатору Петру Могилі.   Сенсом його життя стала участь у боротьбі українського народу за право говорити, учитись й молитись рідною мовою.

Огляд підготувала Бадовська О. Г.