Наукова бібліотека ТНПУ — «Майстри українського гумору» (до Дня сміху)

«Майстри українського гумору»
(до Дня сміху)

images

Чи знаєте ви, що таке гелотологія?
Наука про сміх – ось що таке гелотологія. Є й така.
А чи знаєте ви такі найкращі ліки, що їх ви ніколи не зможете придбати в жодній аптеці світу? Та є такі.

Сміх називається. Що його ви у жодній аптеці не купите – ні в краплях, ні в пігулках, ні в ампулах, ні в порошках....

smih2 Посміхатися приємно, це фізично приємно.
Ще приємніше сміятися. А реготати - це ж просто задоволення!

Євген Гришковець

    Чи знаєте ви, що таке, як гласить народна мудрість, половина здоров’я? Та він же – Добродій Сміх.
   Смішки – не кажучи вже про регіт (навіть банальні хахоньки) справді виявляють добрий позитивний ефект при багатьох захворюваннях. Ще б пак! Коли людина сміється, у неї підстрибує діафрагма, швидше б’ється серце і підвищується кров’яний тиск, поліпшується загальне самопочуття, вивільнюються протизапальні болезаспокійливі субстанції, розщіплюються гормони страху і стресу, а це зміцнює імунну систему. Зрештою, сміх дає мозку відпочинок.
     Гумор є однією з визначальних рис українського народу.

Ним славились ще меткі на слово запорожці.

   Веселий, кмітливий народ створив тисячі казок, анекдотів, усмішок, влучних примовок, жартівливих пісень...
    "Смішний цей світ" – зазначав ще Іван Франко.
    Так і будьте, друзі-гумористи, його достойними творцями, будьте його ретрансляторами на всю Україну, такими собі проміжними станціями для сприйняття веселих сигналів підсилення і наступного передавання. То, є факт, що для створення і сприйняття гумору та його розуміння і взагалі, смішного – потрібен високий рівень духовної культури. Та чи нам його позичати?
    "А серце мені шепоче: кинь печаль, кинь печаль" – співається в одній гарній пісні. Справді, не все у нас і кепсько, адже з нами наш вічний, невмирущий український сміх. Тож виходить, ми багаті, як ніхто? Україна й сміється. З ким?
     Україна сміється з незабутнім Павлом Прокоповичем Глазовим. Як вона сміялася, сміється і буде сміятися – з Григорієм Сковородою. А після Г. Сковороди й І. Котляревського з його "Енеїдою" з’явилися Г. Квітка-Основ’яненко, Є. Гребінка, Л. Боровиковський, Л. Глібов, М. Гоголь, С. Руданський, О. Вишня, О. Ковінька, Й. Годованець, С. Олійник, А. Косматенко.
     І далі прошу набратися терпіння од переліку прізвищ треба ж нам, врешті-решт розібратися: з ким, окрім Павла Глазового, сміється Україна?
    А сміється вона з В. Барановим, Д. Білоусом, М. Білокопитовим, В. Бойком, М. Возіяновим, А. Гарматюком, Г. Гарченком, П. Добрянським, Є. Дударем, Є. Колодійчуком – бачите, бачите, який у нас щедрий урожай на сміхотворців, сатириків-гумористів! Згадаймо і тих, хто вже за межею нашого життя, але ж їхні весело-сатиричні твори своє роблять!
    Тож і сміється Україна з П. Красюком, Ю. Кругляком, А. Крижанівським, В. Кравчуком, В. Лагозою,

О. Лупулом, Д, Молякевичем, Ю. Прокопенком, М. Прудником, М. Сомом, І. Сочивцем, В. Чемерисом,

О. Чорногузом, В. Чубенком, П. Шабатином, Г. Шияном, О. Ющенком і... і з багатьма-багатьма тут неназваними. І буде сміятися – в тім числі й і з безіменними творцями іскрометних народних усмішок.
Ось яка багата наша Україна. Є, є їй з ким сміятися. Ось які ми і веселі, і багаті на сміх. А є сміх, буде й до сміху. Не забуваймо: сміх врятував світ. Адже він завжди у наших душах, на наших губах. Сміймося! Сміх – це найкращий поцілунок людству. Чудодійно-цілющий і веселий.

Бібліографічний огляд літератури

	Сорока, П. І. Сміх проти терору: деякі аспекти розвитку гумористично-сатиричної літератури ХХ століття : літературно-критичні статті / Петро Сорока. – Збараж : [Б.в.], 1993. – 63 с. Збірник присвячено дослідженню творчості відомих українських гумористів-сатириків: О. Вишні, С. Олійника, Є. Дудара, а також сміхотворців із діаспори – Миколи Понеділка, Ївги Жак, Едварда Козака та багатьох інших. Провідна думка , яка червоною ниткою пронизує це видання – протистояння сміху і терору, характерне для тоталітарного режиму. У полі зору автора також морально-етичні проблеми, зокрема згубні наслідки атеїзму, вплив гумору і сатири на формування соціальної свідомості людини.
	Давній український гумор і сатира / упорядкув., вступ. ст. і прим. Л. Є. Махновця. – Київ : Держлітвидав, 1959. – 496 с. У виданні представлені численні зразки стародавніх українських гумористичних і сатиричних творів. Вони найрізноманітніші за своїм спрямуванням, походженням, жанрово-стилістичними ознаками: інтермедії, бурлескні вірші, сатиричні та гумористичні віршовані оповідання, думи і пісні. До плеяди авторів цього періоду увійшли: Климентій Зінов’єв, Ян Жоравницький, Іван Пастелій, Григорій Сковорода, Іван Некрашевич. Твори ці були відголоском життя українського народу XVI–XVIII ст., вони так чи інакше художніми засобами відображали його побут, звичаї, боротьбу, – і в цьому їх історико-пізнавальна, а в багатьох випадках і художньо-естетична цінність.
	Посміємось разом : сатиричні вірші, фейлетони, байки, літературні пародії, епіграми / А. Прохоренко, О. Страшенко, І. Павліха [та ін.] ; ред. Д. А. Головко. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 318 с. Збірка складається з цікавих творчих доробків одинадцяти авторів, що живуть в різних регіонах нашої країни. Тематика сатирично-гумористичних творів тут цілком сучасна, злободенна. Різноманітна за жанрами – сатиричні вірші, байки, епіграми, пародії, фейлетони. До того ж у кожного автора своя манера викладу. Смійтесь на здоров’я!
	Українська байка / післям. та приміт. О. В. Даниліної ; худож.-оформл. Г. В. Кісель. – Харків : Фоліо, 2014. – 334 с. – (Шкільна бібліотека української та світової літератури). У книжці українська байка в її кращих зразках – у творчості Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського, Є. Гребінки, Л. Глібова, М. Старицького, Б. Грінченка. Овіяні народною мудрістю , байки українських письменників в алегоричних образах висміювали несправедливість суддів, зажерливість та хабарництво чиновників, необмежену панську сваволю, із співчуттям зображували безправне становище бідняків, їхні мрії та надії на краще життя, вихваляли кмітливість і дотепну вдачу українського народу. В цьому їх сила і незгасна, невмируща життєвість.
	Українська співомовка / [упорядкув., вступ. ст. В. Т. Косяченка]. – Київ : Рад. письменник, 1986. – 341 с. – (Б-ка поета). До збірника ввійшли кращі твори українських гумористів та сатириків, написані популярним жанром співомовки – віршованої притчі, баєчки, анекдоту чи близької до його стилю гуморески. Найповніше подано засновника жанру Степана Руданського, до книги включені також твори його попередників та багатьох послідовників: М. Шашкевич, І. Франко, Я. Щоголів, О. Маковей, І. Манжура, Д. Білоус та ін.
	Український водевіль / [упоряд. П. П. Перепелиця]. – Київ : Мистецтво, 1965. – 172 с. Водевіль – різновид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику. Збірник має на меті ознайомити широкі кола читачів з кращими зразками українських водевілів. Поряд з відомими водевілями І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, М. Кропивницького, М. Старицького у збірнику й два невідомих водевілі, які свого часу були заборонені царською цензурою: М. Ярчука, І. Тендетникова.
	Смійтеся на здоров'я! : гумор і сатира. – Київ : Дніпро, 1966. – 338 с. До збірника входять народні українські усмішки (дожовтневі і пожовтневі), гумористичні і сатиричні твори українських поетів та прозаїків.
	Баранячий фасад : гумор та сатира / М. Білецький, Є. Васильченко, В. Грабоус, П. Сиволап. – Київ : Рад. письменник, 1989. – 206 с. Об’єктами критичного розвінчування і гострого висміювання у творах збірки чотирьох українських сатириків-гумористів є ті недоліки, які зустрічаються в нашому житті: безгосподарність, бюрократизм, псевдонауковість, кар’єризм, лицемірство, показуха…
	Слово до слова – весела розмова : оповідання, казки, вірші, байки, приповідки, прислів'я, приказки, народні усмішки : для молодшого шкільного віку / упоряд.: Т. Качалова, І. Артемчук ; передм. Б. Чайковского. – Вид. 2-ге – Київ : Веселка ; Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2002. – 239 с. – (Шкільна бібліотека). На сторінках цієї дотепної, повчальної, гострої книжки – цілі розсипи гумористичних творів визначних майстрів цього влучного слова. Тут – С. Руданський, Є. Гребінка, Я. Головацький, О. Вишня, Б. Грінченко, О. Ковінька, В. Нестайко, Г. Бойко… На молоде покоління чекають оповідання, казки, анекдоти, байки, пісні, скоромовки, нісенітниці й усяка інша весела всячина.
	Колесо фортуни : сатира та гумор. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 350 с. До збірника ввійшли гострі й злободенні, викривальні та саркастичні твори п’яти сучасних українських гумористів з різних регіонів нашої країни: Н. Дубицький, Л. Курохта, В. Маруга, П. Сідлецький, Л. Серебряков. Час перебудови окрилив їх, надихнув на нові твори, що сміливо й безкомпромісно викривають негативні явища у нашому поступі до справді демократичного суспільства.
	Трапляється й таке... : сатира та гумор / [упоряд.: І. П. Гайдаєнко, М. М. Суховецький]. – Одеса : Маяк, 1980. – 215 с. Колективну сатирично-гумористичну збірку склали веселі, дотепні, різноманітні за тематикою віршовані та прозові твори літераторів півдня України. Автори книги (А. Гарматюк, К. Сергієнко, В. Козак, В. Бровинський, Я. Муляр, В. Бондар, Г. Подольський та ін. ) висміюють вияви безгосподарності, бюрократизму, споживацького ставлення до матеріальних і духовних цінностей народу, не сумісні з нормами життя нашого суспільства.
	Хист і хвіст : гумор та сатира / [ред. Ю. П. Петренко]. – Київ : Рад. письменник, 1960. – 88 с. До збірки сатирико-гумористичних поезій увійшли твори ряду поетів. В яскравих мініатюрах Ф. Самойлович бичує і розвінчує нехлюїв, ледарів, задавак; в дотепних байках К. Дяченка гостро ставиться питання виховання нашої молоді; О. Жолдак знаходить цікаві моменти в літературному житті і влучним словом висміює тих людей, які принижують високе звання літератора. В сатиричних та гумористичних творах В. Окуня, П. Сингаївського, М. Баранчеєва, П. Шабатина, Н. Білоконя, М. Бережного звучить гнівний голос осуду різних переродженців і бюрократів, хапуг, морально розкладених людців, які ще, на жаль, трапляються на нашій дорозі.