«Моцарт українського перекладу»

(105 років від дня народження Миколи Олексійовича Лукаша (1919–1988),

українського перекладача, мовознавця)

 

0– Я не перебільшу, якщо скажу, що Микола Лукаш випередив свій час. Це був не лише поліглот, який знав близько 20 мов і блискуче перекладав світових класиків. Лукаш – це інтелектуал, це геній, якого не мала жодна нація

/Сергій Дзюба /

 

   Микола Лукаш – блискучий поет і лінгвіст, знавець 20 з гаком мов, геніальний митець, який подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів.

   Завдяки перекладам Миколи Лукаша українська інтелігенція дізналася про багатство та красу рідної української мови. А світова спільнота визнала: переклади геніального українця кращими за оригінали.

   Микола Лукаш перший в Україні, кому вдалося перекласти славнозвісного “Фауста” Ґете. Свого часу за цю працю бралися такі корифеї, як Михайло Старицький, Іван Франко, Дмитро Загул, але так і не змогли піти далі першої частини. Лукаш працював 18 років, і зумів перекласти обидві частини.

   Крім того, він переклав українською поезії Шіллера, “Мадам Боварі” Флобера, поему Юліана Тувіма “Бал в опері”, яка взагалі вважалася неможливою для перекладу, а “Декамерон” Бокаччо передав староукраїнською мовою XVII–XIX століть. Микола Лукаш був із тих небагатьох перекладачів, які могли працювати з оригіналом твору, а не проміжним російськомовним перекладом.

   Народився Микола 19 грудня 1919 року в Кролевці. Сім’я була заможною, батько хлопчика походив із козацької родини, мати також була шляхетсько-козацького роду.

   По завершенню школи, Лукаш вступив до Київського університету, де студіював історію. Водночас, щоб підзаробити гріш, працював перекладачем в «Архіві давніх актів».

   По завершенню війни Микола вступив до Харківського педагогічного університету на факультет іноземних мов. Здібний до вивчення мов, зовсім скоро почав викладати німецьку та французьку в цьому ж виші. У 1950-х побачили світ його хрестоматійні українські переклади Ґете (500 сторінок) і “Декамерона” Бокаччо (660 сторінок).

   У 1953 році виходить друком перший переклад Миколи Лукаша, а у 1955 нарешті друкується його "мегатвір", найулюбленіший автором "Фауст" Ґете, що приносить митцю першу й вічну славу як перекладачеві.

   У 1956-му Микола став членом Спілки письменників України. Кандидатуру Лукаша тричі номінували на здобуття Шевченківської премії, але жодної він не отримав.

   Повернувшись до Києва у 1958 році працює в журналі іноземної літератури «Всесвіт».

   29 серпня 1988 року Микола Лукаш помер. Поховали видатного перкладача на Байковому цвинтарі.

   Микола Лукаш, як і Іван Дзюба, став легендою ХХ століття, одним з героїв Опору, які безкорисливо принесли свої дари на вівтар Свободи. Їхні переконання не були «ситуаційними», як за епохи постмодернізму, яка, на превеликий жаль, ще запізніло триває в наших мистецтвах, літературі, взагалі у багатьох сферах життя. Щира, самостійна, непристосовницька позиція інакодумців, нонкомформістів, що захищали традиційні цінності, сприймається нині як неоціненний урок минулого, без якого не буває майбутнього.

 

Відділ комплектування фонду та інформаційно-бібліографічної роботи

Бібліографічний огляд літератури

 

   

   Лукаш М. Від Бокаччо до Аполлінера : поетичні переклади / Микола Лукаш. – Київ : Дніпро, 1990. – 510 с. – Серія «Майстри поетичного перекладу»


   Книжка перекладів видатного майстра слова – це антологія шедеврів світової поезії, відтворених з високою художньою досконалістю і з залученням усіх стилістичних багатств української мови.

2

   Боккаччо Д. Декамерон / Д. Боккаччо ; пер. з італ. М. Лукаша. – Харків : Фоліо, 2007. – 671 с. – (Бібліотека світової літератури)


   Збірка новел «Декамерон» – це всесвітньо відомий твір Джованні Боккаччо (1313–1375), італійського письменника XIV століття. У нас він традиційно вважається видатним письменником Відродження, але його творчість настільки тісно пов’язана з Середньовіччям і його культурою, що справедливіше назвати її явищем передренесансним і передгуманістичним.
   У своєму «Декамероні» він створив новелу як літературний жанр і надав йому художньої довершеності. Хоч Боккаччо брав у «Декамероні» сюжети із різних джерел, в його новелах постає строката і динамічна картина італійського життя XIV століття, побуту й ментальності різних суспільних верств, багатство і розмаїття людських типів і характерів.

3

   Гете Й. В.  Фауст : трагедія / Й. В. Гете ; пер. з нім. М. Лукаш. – Київ : КЕТС, 2012. – 399 с.


   Трагедія Гете «Фауст» (1832) є геніальним сплавом античної міфології, середньовічних легенд, німецького фольклору та життєвих реалій того часу. «Фауст» – літературне втілення двох філософських течій: докантівського емпіричного пасивізму та кантівського ідеалізму. Це твір, що створив нову літературну епоху на тлі епохи Просвітництва. Не прийнятий сучасниками автора, «Фауст» став визначальним явищем німецької та європейської літератури на рубежі XIX–ХХ ст., суттєво вплинув на світогляд і творчість кількох поколінь. Крім того, в ньому вперше на той час майстерно синтезовані трагічна піднесеність шекспірівської драми та жива природність народного театру.

4

   Керрол Л.  Аліса в Задзеркаллі / Л. Керрол ; пер. з англ. В. Корнієнко ; вірші в пер. М. Лукаша. – Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. – 141 с. – (Книги, які здолали час). – Кн.-“переверт.”. – Вид. в одній обкл. з кн.: Аліса в країні Див / Л. Керрол

 

   Льюїс Керролл – псевдонім блискучого оксфордського математика, логіка, письменника і фотографа Чарлза Лутвіджа Доджсона (1832–1898). Всесвітню відомість автору принесли фантасмагорійні твори «Аліса в Дивокраї», «Аліса в Задзеркаллі», «Полювання на Снарка». Це справжні скарбниці блискучої гри слів, логіки і фантазії.«Аліса в Задзеркаллі» – продовження знаменитої казки про пригоди Аліси, можливо, найзнаменитішої героїні англійської літератури. У дивовижній країні-шахівниці, де все навпаки, на дівчинку чекає безліч загадок і дивних персонажів. Та чи дійсно це тільки її сон?..

5    Сервантес С.  Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі : роман : у 2 ч. Ч. 1 / С. Сервантес ; пер. з ісп. М. Лукаш. – Харків : Фоліо, 2008. – 479 с. – (Бібліотека світової літератури)

 

   Роман Сервантеса «Дон Кіхот» – одна з визнаних вершин світової літератури. Його головний герой, безумовно, належить до галереї так званих вічних образів, бо за глибиною художнього узагальнення виходить за межі цього твору і відображеної в ньому епохи. «Вічні образи містять у своїй художній конкретності момент загальнолюдського, корінних основ буття» і тому зрозумілі представникам різних часів та культур.

 6     Флобер Г.  Пані Боварі. Проста душа / Г. Флобер ; пер. з фр. М. Лукаша, М. Гайдая. – Харків : Будинок друку, 2012. – 398 с.

 

   Роман Флобера «Пані Боварі» (1856) є важливою віхою на шляхах розвитку французької і європейської літератури. Цим романом започаткувався новий тип художньої прози, суттєво відмінний від прози попередніх епох. Роман відноситься до реалістичної літератури, але водночас він дав імпульси іншим літературним напрямам і течіям другої половини XIX століття.

   В романі Флобер дотримувався «об’єктивного методу», головною ознакою якого є усунення прямої авторської присутності в творі, тобто різнорідних відступів, коментарів, оцінок зображуваного, емоційних сплесків і т.д. Вперше в цьому романі широко використовується невласне пряма мова, яка набуде великого поширення в літературі XX століття.

 7

   Шіллер Ф.  Лірика. Драми : пер. з нім. [М. Лукаша, Б. Тена, Ю. Назаренка] / Ф. Шіллер. – Харків : Фоліо, 2004. – 510 с. – (Бібліотека світової літератури)

 

   Чому Карл Моор очолив банду розбійників, а потім добровільно здався владі? Як могла дочка простого музиканта Луїза Міллер захистити своє велике кохання, свою гідність і честь від підступів могутніх двірських інтриганів? Яким був легендарний борець за незалежність і права швейцарського народу Вільгельм Телль? Кращі п’єси німецького письменника-класика Фрідріха Шіллера (1759–1805), зібрані в цій книжці, лишаються живими і цікавими для читачів і глядачів уже понад двісті років.

 8     Жолдак Б.  Під зіркою Лукаша / Б. Жолдак – Київ : Дух і Літера, 2018. – 319 с. – (Постаті культури)

 

   Його називали Моцартом українського перекладу, а водночас найбільшим творцем і знавцем житейських анектодів. Його «Декамерон» і «Дон Кіхот», «Фауст» і «Пані Боварі» не лише виповнили скарбницю національної культури, але й переінакшили розуміння міжкультурного діалогу. Три з половиною тисячі перекладів із 18-ти мов, 6 лексикографічних словників – і це далеко не все з його доробку, а головне – вміння перетворити власне життя на витвір мистецтва.

   Ця книжка про великого характерника і скромника, що за життя став легендою. Однак в основі її правдиві свідчення, переплетені численними невідомими фактами, дослідженнями й світлинами.

 9     Микола Лукаш: Моцарт українського перекладу : біогр.-бібліогр. та мистец. нарис : до 90-річчя з дня народження М. Лукаша / Л. М. Черноватий, В. І. Карабан, Б. І. Черняков [та ін.] ; за ред.: Л. М. Черноватого та В. І. Карабана. – Вінниця : Нова Книга, 2009. – 408 с.

 

   Книга містить інформацію про життєвий та творчий шлях геніального українського перекладача, роздуми фахівців про його роль у становленні українського перекладу, а також спогади сучасників про зустрічі з ним.

 10     Наш Лукаш : у 2 кн. Кн. 1 / упоряд. Л. Череватенко. – Київ : Києво-Могилян. акад., 2009. – 639 с. : іл.

 

   У книзі «Наш Лукаш» зібрано важливі достовірні матеріали про великого українського перекладача, письменника, лексикографа Миколу Лукаша (1919–1988). Значне місце посідають спогади земляків-кролевчан – близьких родичів, сусідів, однокласників. Неабиякий інтерес становлять свідчення ровесників, що разом з ним пережили роки німецької окупації. Не менш цікавими є розповіді про важкий харківський період – і про Лукашеве тріумфальне входження в літературу. Спомини колег дають виразне уявлення про те, як саме з’явились український «Фауст», український «Декамерон», український «Дон Кіхот» і як зустріли появу цих шедеврів сучасники, в тому числі колеги. Значна кількість наведених спогадів друкується вперше.

 11    Савчин В.  Микола Лукаш – подвижник українського художнього перекладу / Валентина Савчин. – Львів : Літопис, 2014. – 374 с.

 

   Микола Лукаш (1919–1988) – один із найталановитіших перекладачів ХХ сторіччя, відомий лексикограф, культуролог, глибокий знавець і поборник української мови. У його творчій спадщині − переклади творів близько двох сотень авторів світової літератури з майже двох десятків мов, оригінальна поезія, численні рецензії, перекладознавчі та мовознавчі статті, унікальна картотека лексико-фразеологічних матеріалів. Ця книжка – перша спроба комплексного осмислення багатогранної творчості Майстра і його перекладацького методу. До аналізу залучено різномовні та різножанрові переклади, критичні матеріали його авторства, епістолярій, здійснено першопублікацію деяких оригінальних і перекладних текстів.

 12

   Скопненко О.  Фразеологія перекладів Миколи Лукаша : словник-довідник / Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. – Київ : Довіра, 2003. – 734 с.

 

   Словник-довідник – перша в історії української лексикографії спроба якнайповніше описати індивідуально-авторські вживання фразеологічних одиниць, приказок, примовок, прислів′їв тощо в мові перекладів видатного українського перекладача, літературознавця, лексикографа другої половини 20 століття Миколи Лукаша.

   До словникового реєстру ввійщло понад 6 тисяч фразеологізмів, паремій, усталених порівнянь тощо.

   Словник охоплює українську ідіоматику, пареміологію, перифрази, тавтологічні словосполучення, усталені порівняння, традиційні формули припрошення, побажання, клятв, божби, прокльонів, каламбурні словосполученя, вирази розмовних кліше тощо, уживані в мові Лукашевих перекладів.

 13

    Черняков Б.  Микола Лукаш = Mykola Lukash : бібліографічний покажчик : 1953–2005 / Б. Черняков. – Київ : Критика, 2007. – 570 с.

 

   Пропонований покажчик охоплює понад 4,5 тисячі джерел, що розкривають творчий доробок Лукаша та рецепцію його творчості. Матеріали першої частини структуровано за розділами: «Художні твори»; «Мовознавчі та літературознавчі праці. Інтерв’ю. Фольклорні записи»; «Листи. Рекомендації. Автобіографічні матеріали. Дарчі написи»; «Переклади; Редаґування»; «Dubia»; «Помилково підписане й підписане алонімом».

   Друга частина має розділи: «Критична література. Хронікальні матеріали. Спогади»; «Художні твори»; «Музичні твори»; «Іконографічні джерела»; «Бібліографічні посібники»; «Премія журналу “Всесвіт” “Ars translationis” імені Миколи Лукаша». Додаток містить відомості про електронні джерела.

 Огляд підготувала Н. В. Галіцька

Грудень 2024 р., 13 джерел

Додати коментар


Ресурси ТНПУ

Міністерство освіти і науки України

Всеукраїнські ресурси

Світові бази даних

Наукометрія

Бібліотеки України

  Copyright Right 2015 ---. 

All Rights Reserved.

beylikdüzü escort beylikdüzü escort escort seks hikayesi beylikdüzü escort beylikdüzü escort beylikdüzü escort izmit escort escort bayan istanbul escort esenyurt escort esenyurt escort porno izle beylikdüzü escort beylikdüzü escort beylikdüzü escort