Заглядає осінь у вікно
Кетягами стиглої калини.
В Вас сьогодні світле торжество!
Звідусіль вітання щире лине!

В рідних стінах вишу, перш за все,
Друзі та колеги Вас вітають!!!...
Перше листя жовкне де-не-де.
Журавлі у вирій відлітають.

Часом Небо хмуриться дощем
І водою Землю напуває.
На душі у Вас сьогодні щем
З радості, що кожен Вас вітає –

Надзвичайно мудру та просту,
Щедру, благородну, співчутливу,
Що радіє крапельці дощу, –
Толерантну, ввічливу, красиву!

Волошковий погляд виділя
Глибину душевної криниці.
Із сім’ї простої, зі села
(На той час були це одиниці)

Подались з Гусятинщини Ви
У Тернопіль, де в середній школі
Атестат у руки Вам дали.
Завдяки вступили далі долі

Ви до вишу: у ТДПІ.
Вчились на «відмінно». Природничий
Доцент Грушко очолював тоді.
Жага знань до пошуку Вас кличе.

Творчо й професійно Ви росли.
Із «руки легенької» декана
Ви свій шлях в науку почали.
Спершу була хімія кохана.

В школах викладали Ви її
Й одночасно тут, в педагогічнім.
Надихали Вас думки прості
На життєві істини одвічні:

 Є талантом ЧЕСНІСТЬ ДО ЛЮДЕЙ,
Що у добрих вчинках виміряють!!!
В кожного багато є ідей.
Більшість те, що вигідно, шукають.

Педагога шлях обрали Ви.
Були асистентом та доцентом.
Як звання професора дали, –
Ще охочіш слухають студенти

І знання отримують такі,
Настанови, істини, поради,
Що допомагають у житті.
Є для Вас чужим поняття «зради».

Ваш славетний й досить мудрий рід
Про моральність вчинків дбав і дбає.
Шану викликає кожен дід.
Їх онука добре пам’ятає.

Горді й до сьогодні ними Ви!
Ми, шановна, гордимося Вами!!!
Хай Господь здоров’ячко дає.
Хай душа втішається з роками

Тим, чого вдалося досягти.
А надбань в житті у Вас багато.
Праць в доробку більше сотні є!
Трудитесь сумлінно та завзято.

З Вашим оптимізмом у житті
Та невтомним прагненням до праці,
Де людські чесноти провідні, –
Буде ще багато публікацій!

Щастя Вам жіночого, добра,
Злагоди, любові у родині.
Многая та благая літа
Вам – сім’ї своєї БЕРЕГИНІ!