Берлинський М. Ф. Історія міста Києва / М. Ф. Берлинський. – Київ : Наукова думка, 1991. – 320 с. – (Пам'ятки історичної думки України).

   Фундаментальна праця М. Ф. Берлинського, написана у 1798-1799 рр., – узагальнююче дослідження з історії Києва. У першій частині книги історія міста подається на фоні загального розвитку України, у другій – його топографо-археографічний опис. Вона цінна не тільки багатою джерелознавчою базою (стародавні літописи та хроніки, мемуари, архівні документи, церковні рукописи), частину якої пізніше було втрачено, а й свідченнями автора щодо топографії та пам’яток давньокиївського центру до його реконструкції.
   Для істориків, археологів, усіх, хто цікавиться історією одного з найдавніших міст нашої країни.

   Заставний Ф. Д. Україна. Природа, населення, економіка / Ф. Д. Заставний. – Львів : Апріорі, 2011. – 504 с.

   У книзі висвітлюється питання геополітики України, етнічного та мовного складу її жителів, характеризуються історичні аспекти формування державних кордонів, розвитку історико-географічних, етнічних і етнографічних земель, освіта, зайнятість, міграція, населення, становлення та умови життя західної і східної української діаспори, адміністративно-територіальний устрій та економічне районування, зовнішні економічні зв’язки тощо.

   Для широкого кола читачів – науковців, викладачів, учителів, студентів, усіх, хто цікавиться географією та історією рідного краю.

   Маярчак С. Археологічні пам′ятки ІХ-ХІІІ ст. Лівобережжя Середнього Подністров′я / С. Маярчак. – Кам′янець-Подільський : ПП Мошак М. І., 2006. – 96 с.

   У книзі дається загальна характеристика й аналіз усіх відомих на сьогодні археологічних пам’яток ІХ-ХІІІ століть Лівобережжя Середнього Подністров’я у межах Хмельницької області (по лінії Гусятин-Солобківці-Бар). Систематизований і узагальнений у праці фактичний матеріал може слугувати джерельною базою для найрізноманітніших досліджень.

   Видання розраховане на археологів, істориків, краєзнавців, працівників музеїв та пам’яткоохоронних установ, усіх, кого цікавить археологія та історія Поділля давньоруської доби.

   Мозолевський Б. М. Товста могила / Б. М. Мозолевський. – Київ : Наукова думка, 1979. – 252 с.

   Книгу присвячено публікації та науковій інтерпретації матеріалів дослідження скіфського кургану Товста Могила, розкопаного на околиці м. Покров Дніпропетровської області 1971 р. Наведено повне описання пам’ятки, аналіз поховальних звичаїв та матеріальної культури, зроблено висновки щодо місця кургану серед одночасних пам’яток Нижнього Подніпров’я. Розрахована на істориків, археологів, музеєзнавців, етнографів, мистецтвознавців.

   Пам′ятки археології Полтавщини : збірник наукових статей / редкол.: І. М. Кулатова, В. О. Мокляк, О. Б. Супруненко. – Полтава, 1991. – 115 с.

   Збірник статей, присвячений 100-річчю з дня заснування Полтавського краєзнавчого музею, містить наукові роботи дослідників з Полтави, Запоріжжя і Харкова, які відображають наслідки розвідок пам’яток археології у Нижньому Поворсклі, вводять в обіг комплекси доби Пізньої бронзи і скіфського часу регіону, окремі унікальні археологічні знахідки на Полтавщині. Кілька статей присвячені історичним пам’яткам Лівоборежної України ХVІІ-С ХVІІІ століть. 

   Для археологів, істориків, викладачів вузів і шкіл, краєзнавців.

   Сергійчук В. Український здвиг: Поділля. 1939-1955 / В. Сергійчук. – Київ : Українська Видавнича Спілка, 2005. – 840 с.

   У черговій книзі п'ятитомного видання документів і матеріалів про український національно-визвольний рух за відновлення і утвердження власної держави з початком Другої світової війни, розповідається про пробудження національної свідомості українців Поділля.

   Ситник О. Культурна антропологія: походження людини і суспільства : посібник для студентів / О. Ситник. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2012. – 180 с.

   Викладено основні теоретичні та методологічні положення про сучасний стан проблеми походження людини і суспільства, наведено велику кількість нових джерельних матеріалів, почерпнутих з найновішої вітчизняної та зарубіжної літератури.
   Проаналізовані основні гіпотези про появу, становлення і розвиток первісної людини/людства у контексті палеоекологічного і соціокультурного оточення, починаючи від найдавніших часів до появи перших держав і цивілізацій. Пропонується вивчення початкового періоду людства на основі синтезу даних палеоантропології, археології та етнології.
   Головну увагу зосереджено на ранніх етапах розвитку пралюдей і їх переходу від тваринного стану до сучасного фізичного вигляду, від примітивного стада до людського суспільства, оскільки в цій галузі науки з’явилося багато нових фактичних даних, які спонукають до перегляду старих концепцій.
   Для студентів та викладачів університетів, а також усіх, хто цікавиться найдавнішим минулим людства.