Монографію, присвячену Українським січовим стрільцям, представили студентам ТНПУ

   «Леґіон Українських січових стрільців: формування, ідея, боротьба». Свою монографію професор Микола Лазарович представив майбутнім історикам – студентам педагогічного університету. Перед тим презентації книги відбулися у філармонії та в економічному університеті. Це, до слова, друге видання. Перше, розповідає автор, вийшло 10 років тому.

МИКОЛА ЛАЗАРОВИЧ, доктор політичних наук, професор ТНЕУ:

«Родзинка цього другого видання полягає в тому, що я доопрацьовував його, перебуваючи в зоні АТО. І, відповідно, я не скажу, що я аж кардинальним чином переробив, але близько трьох друкованих аркушів (це десь до 70 сторінок) тексту прибуло».   

Над стрілецькою проблематикою, розповідає Микола Лазарович, працює з 1991 року. А розпочалось все із однієї книжки.

МИКОЛА ЛАЗАРОВИЧ, доктор політичних наук, професор ТНЕУ:

«Все почалося з того, що моя дружина поїхала до Львова, на екскурсію, і там купила мені книгу «Українські січові стрільці», такий великий фотоальбом. І, власне, я тоді зрозумів, що це стане тим об’єктом моїх наукових досліджень. І з того часу я, по-суті, постійно працюю. Щось читаєш, десь побачив якусь статтю, побачив якусь біографію, побачив якусь світлину. Відповідно, я це все розкидаю по своїх папках».  

Українські січові стрільці, вважає Микола Лазарович, чи не найбільш моральне, патріотичне, віддане та освічене військо, яке будь-коли було в Україні.

МИКОЛА ЛАЗАРОВИЧ, доктор політичних наук, професор ТНЕУ:

«Всі, хто залишився, кого не мобілізувала австрійська влада, вони могли нікуди не йти. Але, за покликом українських політичних сил, власне, ті хлопці і дівчата, бо було і кілька десятків дівчат, пішли добровольцями. Січові стрільці в процесі своєї діяльності, боротьби сформулювали своєрідну стрілецьку ідеологію, яка базувалася на трьох складових. Це – самостійність України, це соборність України, і опора на сили власного народу». 

Значну увагу, розповідає автор монографії, січові стрільці приділяли самоосвіті. Працювали і для народу, до прикладу, створювали художні колективи. Та чи не найбільше заслуговує на увагу та захоплення, вважає Микола Лазарович, відкриття ними шкіл на Волині.

МИКОЛА ЛАЗАРОВИЧ, доктор політичних наук, професор ТНЕУ:

«Волинь тоді перебувала у складі Російської імперії. В Російській імперії тоді заборонені були терміни «українець», «український», «Україна». І вони зрозуміли, що треба братися за дітей. Самі ходили, поросили окупаційну владу, щоб дозволили навчати дітей. Тоді ходили, шукали приміщення, придатне для школи. Тоді ходили по батьках, просили, щоб батьки тих дітей пустили навчатися. Стрільці самі починають викладати в цих школах, а потім ще і навіть писати книжки для цих дітей, щоб вони відповідали».   

В подальшому автор спільно з видавцем мають намір зробити тур по Україні. Розпочати з усіх районів нашої області. Тернопільська земля, каже Микола Лазарович, найщедріше полита кров’ю українських січових стрільців. Також в планах – Київ, Кам’янець-Подільський, Коломия, є запрошення з Харкова та Миколаєва.

Ірина Худобá

Опубліковано на сайті "ІНтб: все, що тобі треба"

8 квітня 20216
Джерело: intb.te.ua

YouTube