"Крапля за краплею": психологиня пояснила, що таке професійне вигорання і як цьому запобігти

Тиск у колективі, робота, яка не подобається, або завелике навантаження можуть призвести до професійного вигорання. Найбільш схильні до такого виснаження люди, чия діяльність пов'язана зі спілкуванням з іншими.

Про причини і як запобігти професійному вигоранню в етері телемарафону "Суспільне. Спротив" розповіла докторка психологічних наук Наталія Савелюк.

"Крапля за краплею"

Професійним вигоранням, зі слів психологині, називають стан поступового зниження життєвого тонусу під впливом стресу, пов'язаним з роботою.

"Виснаження може бути одноденне і може бути зняте фізичними вправами, відпочинком. Але професійне вигорання, накопичується поступово, місяцями, роками і його складно подолати. Це виснаження не випадкове, а дійсно хронічне, яке може наростати поступово. До речі, якщо стрес порівнюється із водоспадом, який може прийти раптово і оглушити, професійне вигорання порівнюється із поступовим крапанням води. Крапля за краплею досягає межі, яка, на жаль, стає негативною для людини".

При цьому Наталія Савелюк вказала на основні ознаки професійного вигорання, першою і ключовою з яких є емоційне виснаження:

"Воно має індивідуальні особливості. Одні люди можуть просто бути апатійними, втратити взагалі інтерес до улюбленої роботи. І ця апатія вона не завершується на роботі, коли повертається додому вона теж залишається апатійною, не хоче комунікації. А інші люди, навпаки, стають підвищено збудливими, агресивними, дратівливими".

Друга ознака професійного вигорання — деперсоналізація.

"Це знецінення людських стосунків. В нормальному стані ми цінуємо близьких людей, цінуємо спілкування з колегами, а коли настає деперсоналізація, то дратує вже сам факт спілкування.

"Як не вигоріти"

Професійне вигорання розвивається на тлі стресу, тому поради від Наталії Савелюк такі ж як і при тому, щоб запобігти стресу.

"Висипатися не менше восьми годин за добу, фізичні вправи. Я б порадила завести щоденник, і прописати те, що найбільше на роботі непокоїть, дратує. Наприклад, обстановка на роботі, певні конкретні люди і що можна зробити, щоб це подолати. Якщо щось не подобається на роботі, спробувати це обговорити з керівником, не боятися. Керівник може бути цілком демократичним, але не здогадуватися, що саме вас турбує. Далі — тайменеджмент, дуже важливо планувати. Розбити великі цілі на менш дрібні кроки, щоб щодня фіксувати свої досягнення. Самооцінка важлива у профілактиці емоційного вигорання".

Також психологиня радить фіксувати свої досягнення на роботі, бо вважає це складовою профілактики емоційного вигорання.

Анастасія Бачук, Іванна Власюк

Суспільне