Uncategorised

студенти ТНПУ готують маскувальні сітки
на передову
Лише від 1 вересня студенти сплели більше 20 сіток розміром 4 на 8 метрів. Така справа, кажуть, гуртує. І що важливо – точно потрібна українським захисникам. Плетуть маскувальні сітки на історичному факультеті вже шостий рік поспіль. Спершу допомагали 80-й артилерійській бригаді, де служив викладачу університету. А потім сітки почали робити і для інших бригад та військових формувань. Матеріалами допомагають швейні фабрики. Основу сітки закупляють у Харкові.
Джерело: t1news
Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
10 грудня 2021 р.

сплели маскувальні сітки
для військових на Схід України
Джерело tv4.
Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
10 грудня 2021 р.
Презентація археологічної фотовиставки
«Городище у Хотинці – західна брама Скіфії»
на історичному факультеті
8 грудня на історичному факультеті у рамках співпраці ТНПУ ім.В.Гнатюка з Жешувським університетом відбулася презентація фотовиставки «Городище у Хотинці – західна брама Скіфії», де на археологічних банерах представлено розкопки скіфського городища поблизу с. Хотинець (Південно-Східна Польща). Її особливість у тому, що це найбільш західна скіфська пам’ятка, яка була відкрита у 2014 році.
Відкривали виставку ректор Буяк Б.Б., декан історичного факультету – Місько В.В. та викладач кафедри історії України, археології та спеціальних галузей історичних наук, археолог - Строцень Б.С.
Відкриття виставки
Вітальне слово від ректора університету
Богдан Богданович Буяк окреслив основні напрямки співпраці з Жешувським університетом у галузі археологічних досліджень, наполягав на важливості будування міждисциплінарних зв’язків у системі професійної підготовки майбутніх фахівців.
Володимир Володимирович Місько поділився майбутніми планами щодо організації археологічної авдиторії з сучасним технічним оснащенням на історичному факультеті, впровадження нової освітньої програми «діджитал-історія», яка б випускала фахівців-істориків, котрі матимуть компетенції використання цифрових технологій, зокрема 3D-моделювання у історичній реконструкції.
Строцень Богдан Степанович
Студенти-археологи мали чудову можливість почути цікаву екскурсію по виставці від Богдана Степановича Строценя.
На одному з археологічних плакатів також зазначено, що редакція та читачі престижного журналу «Жива археологія» («Archeologia żywa») назвали дослідження у Хотинці найважливішим науковим відкриттям 2017 року на території Польщі. Значний інтерес ці дослідження викликали й у світі науки.
Фото на пам'ять
Ця подія сприяє розширенню меж світосприйняття студентів, дозволяє перейняти якісний професійний досвід від зарубіжних колег.
Світлана Цвид
Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
9 грудня 2021 р.
У Тернополі на базі Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка відбувається реконструкції стадіону. Спортивна арена за проєктом має мати, серед іншого, штучне футбольне поле стандартних розмірів, якого в Тернополі, мабуть, єдиному обласному центрі в Україні, немає. Згідно планів, об’єкт має бути здано в експлуатацію на весні наступного 2022 року.
Нагадаємо, за планом Всеукраїнської футбольної асоціації, саме в Тернополі має бути створено базу для студентської збірної з футболу. І головним її об’єктом повинно стати футбольне поле стандартних розмірів зі штучною травою. Саме у Файному місті на реконструйованому стадіоні, за попередніми напрацюваннями, має відбутися фінальна частина студентського чемпіонату України 2022 року. Зауважимо, що на новій спортивній арена займатимуться не лише футболісти, а й представники інших видів спорту, адже це буде сучасний мультифункціональний комплекс.
Джерело: Тижневик "Номер один"

Наш проект «Іванна Блажкевич. Жінка незламного духу» за результатами проведення Міністерством культури та інформаційної політики України, Українського інституту книги мистецького конкурсу на тему: «Книжкові проекти до 30-ї річниці Незалежності України» здобув перемогу. Незабаром 1000 примірників 400 сторінкового видання розійдуться по бібліотекам.
Ця праця – одна із небагатьох спроб висвітлити на основі архівних документів, щоденників, спогадів та інших матеріалів життєвий шлях однієї із активних організаторок жіночого руху Галичини, провідної діячки українського кооперативного руху, педагога, дитячої письменниці, уродженки Тернопільщини Іванни Блажкевич, яку називали «жінкою непоборної волі» та «незламного духу», яка була «неугодною жодній владі».
Наукове опрацювання епістолярної спадщини І. Блажкевич тривало більше десяти років. Переглянуто тисячі унікальних архівних сторінок, прочитано сотні карток, листів, газетних заміток, спогадів родичів, відомих людей, які особисто знали Іванну Блажкевич.
Працювати над цією книжкою було надзвичайно складно. Часто занурюючись в глибокий стан зневіри, піддавались сумнівам у власних можливостях опрацювати такий пласт історичних документів. І це цілком закономірно, адже листи належать до найбільш «важких» джерел з погляду наукового аналізу. Труднощі полягали не лише тому, що вони мають яскраво виражене соціальне підґрунтя: висвітлюють історичну дійсність, певне суспільне середовище, інтереси, емоції, особисті переконання і погляди, а й тому, що матеріали, які представлені в епістолярних текстах з урахуванням нюансів слововжитку, ідіостилю (розібрати почерк і т.п.) прочитати і проаналізувати дуже важко. Але листування для І. Блажкевич було одним із засобів її спілкування, де поступово розкривалося її справжнє «живе» автентичне обличчя: від запису до запису, від листа до листа, з усіма суперечностями і складнощами характеру, позбавлене редагування. Тому вбачаємо в них незамінне джерело, як фактичного матеріалу, так і її мислення в цих листах. Крім того дане дослідження демонструє, як з допомогою листів заповнюються прогалини у відображенні подій, доби, епохи.
У великих людей великі перешкоди та випробування. Господь не дає тих випробувань, які не може ви-нести людина. Але для Іванни Блажкевич цих випробувань могло вистачити на кілька життів. Працювати над родинною перепискою дуже складно. Тут є все, це чтиво для уважного, думаючого чи-тача. Треба дорости, щоб читати ці листи, на перший погляд прості, інформативні повідомлення. Тут є все: прохання про допомогу, підтримка, вдячність, розділена радість і співчуття, особисті драми – кохан-ня, ревнощі, зради, підлість та образи. Листи – це концентрат людської радості, болю, переживань, хвилю-вань, часто написані поспіхом, або в пристосованих умовах, на коліні під час воєнних дій, прохання про допомогу; образи, які травили родинні стосунки роками і перекидалися на різні покоління. ВСЕ, ЩО СКЛАДАЄ БУДЕННЕ ЖИТТЯ, Є ВКРАЙ ВАЖЛИВЕ. Здавалося б пройшло і немає. Ні, це різнокольорова картина, яка формувала Іванну Блажкевич, її оточення, що показує думки, тривоги та переживання покоління наших земляків, як волею долі опинилися у вирі життєвих хвиль двадцятого століття.
Читати особисте листуваня дуже важко. Це ніби без дозволу зазираєш в потаємне, в душу людини, чуєш її думки, аргументи, образи і виправдання. Хочеш не хочеш, а мимоволі пропускаєш через себе всі ці факти, навіть короткі події, бачиш аналогії та розумієш СКЛАДНІСТЬ ЛЮДСЬКИХ СТОСУНКІВ.
Сьогоднішньому читачу, звиклому до миттєвих повідомлень вайбера-фейсбука дуже важко збагнути як місяцями чи роками чекати хоч якоїсь звісточки від рідної людини, чекати такої вкрай потрібної допомоги, моральної та матеріальної підтримки. Часто листівка ставала єдиною останньою звісточкою про рідну людину, яка безслідно зникла у вирі бурхливих історичних подій, не залишивши для рідних можливості провести в останню путь, місце вічного спочинку, де можна було б посумувати і згадати рідну душу.
Наші дідусі й бабусі належали до покоління, яке пережило дві світові війни, кардинальні зміни режимів і здобуло унікальний життєвий досвід.
Іванна Блажкевич була однією з тих, чиє кохання припало на передвоєнні і воєнні роки. У покоління, чия молодість припала на перші десятиріччя ХХ століття, були власні моральні стандарти, які відкоригувала війна: вірність і постійність почуттів вступають на перше місце. Завжди дивувало, як покоління, що спізнало на собі жахіття двох воєн (бо навіть одна війна чи соціальне потрясіння здатне докорінно змінити свідомість особи), зуміло прожити до 90 літ і зберегти при цьому ясний розум і світлу пам’ять. Пояснення одне: ЦІ ЛЮДИ МАЛИ МІЦНИЙ МОРАЛЬНИЙ СТЕРЖЕНЬ Й ДУХОВНЕ ЗДОРОВ’Я, ТОМУ ВОНИ Й ВИЖИЛИ.
Скільки б не переписували історію, приватне життя не можна сфальсифікувати. Воно живе в родинних переказах, що передаються від покоління до покоління, а якщо навіть у якомусь поколінні зв’язок уривається, існує велика ймовірність того, що родинні негаразди, чи велике кохання колись впаде як грім небесний на голову когось із нащадків. Війна – це не тільки бруд і кров, а й випробування. Вона вимагає справді надлюдських зусиль, щоб зберегти душевну і моральну чистоту.
Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
8 грудня 2021 р.

— Що потрібно, щоб стати психологом?
— Як стати психологом?
— Хто такий психолог 21 століття?
— Як стати дитячим психологом?
Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
6 грудня 2021 р.

Ростислав Руденський
У новому випуску програми «Без обгортки» Ростислав Руденський - аспірант факультету педагогіки і психології ТНПУ. Хлопець безмірно любить свою професію, приділяє багато часу розвитку власної особистості.
Окрім неймовірного вміння контактувати із людьми, Ростислав майстерно володіє мистецтвом слова. Він пише чудові вірші, читаючи які, поринаєш у глибокі роздуми про турботи та радості сучасності.
Опубліковано на сайті ТНПУ ім. В. Гнатюка
1 грудня 2021 р.
Дочірні категорії
Видання працівників ТНПУ Кількість статей: 0
ВИДАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТНПУ
Підручники, навчальні посібники, лекції, методичні рекомендації працівників Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка
Науковці ТНПУ Кількість статей: 1
Університет на сторінках ЗМІ Кількість статей: 7
Видання працівників 2019 р. Кількість статей: 10